Торгова марка та публічний порядок

Актуальність теми.
Успішна торгова марка (скорочено – ТМ) часто стає ключем до росту та доходів компанії. Здебільшого саме успішно придуманий логотип чи зображення стає частиною успіху тієї, чи іншої компанії на ринку, її візитною карткою. Таким чином, торгові марки – це позначення, які не тільки вказують особу, яка виробляє товари чи надає послуги, але й відображають репутацію виробника. Тому як в Україні, так і у всьому світі, все більшу актуальність набуває саме правильний підхід до самої процедури реєстрації знаку. Коли грамотний підхід до створення бренду й така ж грамотна реєстрація торгової марки забезпечують необхідну законодавчу чистоту.
Перед тим як подати заявку на реєстрацію ТМ, дуже бажано розібратись: а чи відповідає це позначення вимогам Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” (далі - Закон)? Особливо – щодо того, які позначення в Україні можна реєструвати, а які – ні.
На сторінках сайту ми вже приводили інформація про те, що таке торгова марка і яке позначення не може нею бути. Також у другій нашій статті ми вже розглядали, і також – з точки зору процедури реєстрації, що таке тотожність і схожість знаків.
А в цій статті ми розглянемо ті питання, які присвячені Публічному порядку, принципам Гуманності та моралі (далі скорочено - ПППГіМ). Тобто, які позначення можуть бути зареєстровані, а які - ні, але вже – з точки зору дотримання вищевказаних принципів. Із цією метою ми розглянемо наступні питання:
1. Публічний порядок, принципі гуманності і моралі як критерії, яким повинна відповідати заявлена на реєстрацію ТМ. Нормативні акти українського та міжнародного законодавства, які роз’яснюють ці принципи.
2. Торгові марки, які суперечать публічному порядку.
3. Трактування Відомством відповідність заявленого позначення публічному порядку, принципам гуманності та моралі.

Як швидко почати реєстрацію ТМ

Подзвоніть 0987733353, напишіть в Telegram, Viber, Skype або на info@tm.ua

1.

Торгова марка і публічний порядок, принципі гуманності і моралі

Розгляньмо, як українське та міжнародне законодавство визначає те, які позначення порушують ПППГіМ. Згадаємо нормативні акти українського та міжнародного законодавства, які регулюють ці поняття.
1.1. Спеціальний Закон.
Отже, вимога щодо того, що заявлене позначення повинно відповідати ПППГіМ, передбачена основним чинним нормативним актом, який регулює реєстрацію знаків. Це - Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (скорочено - Закон про знаки).
Відповідно до вимог пункту 1 статті 5 цього Закону, правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі і на який не розповсюджуються підстави для відмови у наданні правової охорони, передбачені цим Законом.
Попередні редакції Закону про знаки, наприклад в редакції від 16 червня 1999 року, також містили аналогічну вимогу. Вона була наведена в Законі як протиріччя суспільним інтересам. Але як і раніше, так і на дату написання цієї Статті, Закон не давав і не дає чіткого переліку того, що потрібно розуміти під терміном публічний порядок чи суспільні інтереси.
На жаль, на дату написання цієї Статті, та в інших чинних Законах України не знайшлося місця чіткого тлумачення цієї термінології.
1.2. Цивільний кодекс.
Хіба що стаття 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у пункті 1 передбачає, що Договір чи правочин вважаються такими, що порушують публічний порядок, якщо вони були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної чи юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади або незаконне заволодіння ними.
Також згідно з п. 3 тієї ж статті 228 ЦК України передбачено, що У разі недотримання вимоги про відповідність угоди інтересам держави та суспільства, її моральним принципам, така угода може бути визнана недійсною.
Таким чином Цивільний кодекс України щодо дій, які порушують публічний порядок, передбачає, що це дії, які:
- Направлені на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина.
- Направлені на знищення, пошкодження майна фізичної чи юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
- Не відповідають інтересам держави та суспільства, моральним принципам суспільства.
1.3. Підзаконні Правила.
Чинні «Правила складання, подання та розгляду заявки на видачу Свідоцтва України на знак для товарів і послуг» (далі скорочено - Правила) теж мають лише деяке, але далеко не повне тлумачення термінів "публічний порядок, принципи гуманності і моралі" стосовно знаків, що заявляються. Так, деяке роз'яснення їх є у пункті 4.3.1.1. Правил. У ньому зазначено, що при перевірці позначення, заявленого на реєстрацію, щодо підстав для відмови у наданні правової охорони відповідно до пункту 1 статті 5 Закону (це норма - саме про ПППГіМ), встановлюється:
- Чи не належить заявлене позначення до позначень порнографічного характеру;
- Чи не містить воно антидержавних, расистських гасел, емблем та найменувань екстремістських організацій;
- Чи немає у його складі нецензурних слів та виразів .
Далі Правила передбачають, що якщо заявлене на реєстрацію позначення або хоча б його частина належить до позначень, зазначених у пункті 4.3.1.1. Правил, подальший розгляд Заявки припиняється. І заявнику надсилається Рішення про відмову в реєстрації Заявки. І тому природно, що неконкретність та неточність формулювань практично веде до можливості суб'єктивізму під час розгляду Заявки.
1.4. А коли позначення перевіряється на відповідність вимогам Закону?
ДО подання заявки – це робимо ми, а після подання Заявки – зробить Укрпатент. У нас в Агентстві для цього існує окрема процедура - перевірка знаку. Мета її полягає в тому, щоби перевірити Ваш знак на відповідність вимогам п. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг". А ця норма жорстко передбачає, що не можуть бути зареєстровані знаки, які суперечать публічному порядку, принципам гуманності та моралі.
Наприклад, у практиці Агентства Українські торгові марки було кілька випадків складних та неоднозначних ситуацій.
Так, наприклад, отримала Попередню відмову заявка на реєстрацію позначення «Дурдом» щодо послуг 35 та 38 класів (35-й клас – це Реклама, і 38-й клас – це Телекомунікації, у ньому – агенції новин). Треба погодитися, що відмовляючи в реєстрації знаку "Дурдом", державні органи не захотіли визнавати іноді й дуже очевидного стану речей у державі. До речі, а заявник - українське мережеве видання durdom.in.ua (знак - представлений вище), як і раніше, користується популярністю і продовжує існувати.
Також, наприклад, було отримано Попередню відмову в реєстрації слова «МІЛІТАРИСТ» щодо товарів 28 класу та послуг 35, 41 класів. 28 клас – це Ігри, гімнастичні та спортивні товари, 41 клас – це Виховання, розваги, забезпечення навчального процесу. І це при тому, що мирно собі зареєстровані та довгі роки існують знаки «МІЛІТАРИСТ військові ігри» (Свідоцтво № 65697) та «MILITARIST military games» (Свідоцтво № 129558) щодо тих самих товарів і послуг.
У наведеному вище прикладі - суб'єктивізм у висновках експерта Укрпатенту - очевидний.

Таким чином, національне законодавство щодо того, який знак суперечить ПППГіМ, більш-менш визначено Законом та Правилами. А ось чинне в Україні міжнародне законодавство - дає ще менш точне пояснення термінології, що застосовується в ПППГіМ.
Так відповідно до статті 6 quinquies Паризької конвенції про охорону промислової власності (далі - Паризька конвенція) передбачено застереження щодо того, що "... кожен знак, зареєстрований належним чином у країні походження, може бути заявлений в інших країнах Союзу та охороняється таким, як він є ". І пунктом В цієї статті Паризької конвенції таке застереження розтлумачене в тому сенсі, що "товарні знаки, що підпадають під дію цієї статті, можуть бути відхилені під час реєстрації або визнані недійсними лише у випадку, якщо ці знаки суперечать моралі або публічному порядку і, особливо, якщо вони можуть ввести в оману громадськість". При цьому в Паризькій Конвенції передбачено, що знак не може розглядатися як такий, що суперечить громадському порядку з тієї єдиної причини, що він не відповідає будь-якому положенню законодавства про знаки, за винятком випадку, коли саме це положення стосується громадського порядку.
Замовити реєстрацію торгової марки
2.

Торгові марки, що суперечать публічному порядку, принципам гуманності та моралі

Про принципи моралі.
Як ми вже зазначили вище, повного і точно визначення позначення, яке суперечить вище вказаним принципам - немає у чинному законодавстві України. Слабке висвітлення вищезазначені принципи мають і в юридичній літературі. І цьому є логічне пояснення. Адже моральні норми змінюються разом із розвитком суспільства. Крім того, моральні норми тісно пов'язані з такими поняттями як «суспільні інтереси», «правопорядок», «правосвідомість», «гуманність». Чітко визначити критерії аморальності просто неможливо. Тому часто під час перевірки позначення на відповідність нормам моралі є частка суб'єктивізму.
Наприклад, у коментарях деяких авторів до Закону України «Про рекламу» зазначено, що «етичні, гуманістичні та моральні норми досить часто є оцінювальними категоріями та не мають формального відображення в нормативно-правових актах національного законодавства чи міжнародних правових актах, що унеможливлює одноманітне їх тлумачення та застосування».
Зокрема, наприклад, у США зображення оголеного тіла само по собі не є підставою для відмови у реєстрації заявленого позначення. А аморальним є позначення, яке містить елемент непристойного змісту.
Наприклад, суд Великобританії взагалі зазначив, що Патентне відомство не повинно виступати в ролі цензора та встановлювати моральні норми. А має лише враховувати реакцію споживачів товарів на такі позначення.
Про публічний порядок.
У загальному випадку можна вважати, що публічний порядок – це суспільний устрій України. Але судова практика наочно доводить, що поняття "публічний порядок" розуміється судами вже, і охоплює лише основні уявлення про мораль та моральність.
Мораль, на думку філософів, це система норм і правил, яка визначає обов'язки людини щодо інших людей та до всього суспільства в цілому. У розумінні Закону публічний порядок та принципи моралі є дуже подібними по змісту. Законодавство про знаки покликане захистити споживачів від реєстрації позначень, семантика (сенс, значення) яких не відповідають моральним принципам та почуттям людей. Такими позначеннями можуть вважатися слова та зображення непристойного змісту, антигуманного характеру, які кривдять людську гідність, релігійні почуття тощо. Цей підхід застосовується також до слів іноземного походження. Зауважимо, що нашого споживача встигли "порадувати" своїми яскравими назвами такі позначення товарів, як, наприклад:
- Міжнародні знаки "EBU" (абревіатура від англійського словосполучення "European Broadcasting Union", у перекладі - Європейський мовний союз) згідно з №№ 1258959 та 634694. Приклад цього знаку з Вікіпедії - ліворуч, а реєстрації № 634694 - нижче;
- Мінеральна вода “Blue Water”;
- Дитяче харчування "Bledina";
- тощо.
Таким чином, узагальнено можна сказати, що виділити можна три групи наявних позначень, які суперечать:
1-я група - публічному порядку;
2-я група - принципам гуманності;
3-я група - нормам моралі;

2.1 Позначення, що суперечать публічному порядку
На наш погляд, до цієї категорії належать знаки, які:
• Можуть ввести громадськість в оману;
• Направлені на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина;
• Направлені на незаконне заволодіння правами фізичної чи юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіального товариства;
• Спрямовані на зазіхання на існуючі та історичні державні символи, символи міжнародних організацій та територіальних громад;
• Направлені на зміну шляхом насильства конституційного ладу чи територіальної цілісності України, зокрема, містять антидержавні гасла. Тобто ці позначення використані в такій формі, яка може образити людську гідність та патріотичні почуття (наприклад, карикатурне зображення історичної особистості у непристойній позі).

2.2. Позначення, що суперечать принципам гуманності
На наш погляд, до цієї групи входять позначення, які:
• Пропагують війну, національну та релігійну ворожнечу;
• Пропагують фашизм та неофашизм;
• Принижують або кривдять націю чи особистість за національною ознакою (наприклад, вислови типу "ЖИДОВСКАЯ РАДОСТЬ" чи "ВОПЛЬ НАЦИСТА»);

2.3. Позначення, що суперечать нормам моралі
На наш погляд, до цієї групи входять позначення, які:
• Пропагують бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і релігійних святинь, зокрема, містять богохульні вислови або елементи релігійної символіки, які можуть зачіпати чи ображати почуття віруючих;
• Принижують особистість, є виявом знущання з приводу фізичних вад (каліцтва), з душевнохворих, людей похилого віку;
• Пропагують невігластво, неповагу до батьків;
• Пропагує наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, куріння та інші шкідливі звички;
• Є порнографією або містять інформацію порнографічного характеру;
• Пропагують культ насильства та жорстокості, зокрема, містять зображення сцен насильства та жорстокості;
• Містять нецензурні слова та висловлювання;
• Містять словесні позначення, виконані літерами латинського або російського алфавіту, зокрема, слова іноземних мов, які можуть мати вразливий характер або викликати неприємні асоціації у зв'язку зі звуковою схожістю з відповідним словом української мови.
Як правило, це натуралістичне або карикатурне зображення оголеного або напівоголеного жіночого або чоловічого тіла, виконане в непристойній позі (зображення).
Що стосується позначень із релігійною тематикою, які можуть бути віднесені до категорії проти моралі, то як приклади можна назвати такі:
- Слова та висловлювання, які ображають почуття віруючих. Наприклад, можуть бути ображені почуття православних християн реєстрацією таких товарних знаків, як «ВЕЛИКИЙ ПОСТ» щодо товарів 5 класу - «Фармацевтичні та ветеринарні препарати» та «ИСПОВЕДАЛЬНАЯ» для товару 33 класу – «алкогольні напої (за винятком пива)»;
- Зображення, що мають релігійну символіку, використання якої для певних товарів і послуг, може бути сприйняте як образливе почуття віруючих. До таких позначень, наприклад, можуть бути також віднесені позначення, що поєднують зображення тварин, що не вживаються мусульманами, із зображенням мечеті. Такі позначення ображатимуть почуття віруючих, які сповідують іслам. До речі, і зображення християнської символіки на етикетках алкогольної продукції теж образливі для релігійних почуттів.

Як швидко та легко зареєструвати торгову марку?

Подзвоніть 0987733353, напишіть в Telegram, Viber, Skype або на info@tm.ua

3.

Трактування Укрпатентом публічного порядку, принципів гуманності та моралі

Практика роботи Укрпатенту щодо розгляду заявок на знаки показує, що положення, що містяться в Законі та Правилах, не завжди є достатніми для здійснення повноцінної експертизи позначень. Вказана обставина не дозволяє експертам однаково підходити до розв'язання проблем, що виникають у ході проведення експертизи таких позначень. Відсутність єдиного підходу спостерігається в експертів Патентних відомств багатьох країн із причин, які можна умовно поділити на дві групи: об'єктивні та суб'єктивні.
Серед об'єктивних причин слід назвати відсутність нормативно-правового визначення таких понять, як «публічний порядок», «принципи гуманності», «мораль».
Що стосується суб'єктивних причин, то у зв'язку з ними слід зазначити таке. Кожен експерт, який розглядає заявку на реєстрацію знаку, є людиною, яка має особисті моральні погляди. Водночас він - член суспільства, зокрема споживчого, тобто особа, якій призначено товар. Водночас експерт виступає і представником державного органу - Патентного відомства, внаслідок чого на нього покладається обов'язок підходити до проблеми ширше, не обмежуючись «побутовим» поглядом.
Але з іншого боку очевидно, що при застосуванні правової норми, що містить заборону на реєстрацію позначень, що суперечать громадському порядку, принципам гуманності та моралі, експерту необхідно мати на увазі, що законодавець встановлює заборону лише на те, що шкодить суспільству. Зокрема, коли відбувається таке використання позначення, яке посягає на національні, історичні, культурні та моральні цінності, що є, безумовно, неприйнятним для будь-якого суспільства та держави.

ВИСНОВКИ:
На етапі створення бренду необхідно враховувати умови надання правової охорони, які вказані у законодавстві України. Адже лише відповідність позначення умовам охороноздатності дає право зареєструвати Ваше позначення.
Торгова марка дає можливість споживачу розпізнавати товари і послуги різних виробників. А підприємству дає можливість досягти популярності на ринку та завоювати своїх споживачів.
Сутність торгової марки у тому, що вона дозволяє власнику захистити свою продукцію від підробок та стимулює покращення якості продукції. Це дозволяє досягти певних переваг у конкурентній боротьбі.


© Марина Різка, 2011.

Можливо, Вам також будуть цікаві статті:
• Упаковка - як частина іміджу, частина сприйняття бренду Споживачем. Цілям та завданням, які вирішує ТМ на упаковці та присвячена ця Стаття.
• Як торгова марка Raffaello програла компанії Ландрін? Попри на всеукраїнську популярність і величезну кількість зареєстрованих ТМ з цим ім'ям та товаром, Raffaello в Україні програла в судах спір із захисту зовнішнього вигляду своєї цукерки.
• Назва населеного пункту як торгова марка мінеральної води. " А чи можна в назві води використати назву населеного пункту?” Відповідь на це питання містить ця стаття.

Зареєструйте Вашу торгову марку з нами!