У чому користь корисних моделей

Зміст статті:
• Про історію Корисних моделей
• Корисна модель - термінологія
• Про тонкощі формулювань
• Умови патентоспроможності
• Чим відрізняються корисні моделі від винаходів
• Отримання патенту на корисну модель
• Коли патентування доцільне?

Про історію Корисних моделей

Охорона корисних моделей (скорочено - КМ) звична для винахідників Німеччини, Японії, Польщі та інших країн. Корисна модель охороняється і в Україні. Наші винахідники отримали таку можливість с 1 липня 1994 року з набранням чинності Законом України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі".
Однак кількість патентів на корисну модель, зареєстрованих в Україні все ще дуже мало (менше 1000 на кінець 2001 р. порівняно з більш ніж 20000 у Росії та більш ніж мільйоном у Японії).
Цей сумний факт обумовлений:
• По-перше, зовнішньою передумовою у вигляді практики видачі, що існувала в Україні, задешево так званих п'ятирічних патентів на винаходи без експертизи по суті та існуючої нині практики видачі так званих деклараційних патентів з експертизою лише щодо новизни, тобто без патентного пошуку;
• По-друге, внутрішньою неготовністю винахідників користуватися правом на реєстрацію корисних моделей через недостатню обізнаність щодо їх сутності та переваг, які можуть у багатьох випадках забезпечити патенти на них.
Тому для успішного освоєння цієї відносної новинки ми маємо:

• · усвідомити сенс терміну "корисна модель";
• · усвідомити умови патентоспроможності КМ в Україні;
• · виявити відмінності "корисних моделей" від "винаходів" та "промислових зразків";
• · засвоїти, хто і за яких умов має право отримати патент на КМ в Україні, та
• · як можна ясніше уявити типові випадки, коли доцільно патентувати саме корисні моделі, а не винаходи або промислові зразки.

Як запатентувати корисну модель?

Зателефонуйте 0987733353, напишіть в Telegram, Viber, Skype або на info@tm.ua

Корисна модель - термінологія

Терміном "корисна модель" можуть бути позначені:
по-перше, не матеріальні предмети, як може здатися на перший погляд, а ідеї;
по-друге, тільки такі ідеї, що відносяться до пристроїв (але не до способів, не до речовин, включаючи хімічні сполуки та композиційні суміші, і не до штамів мікроорганізмів) і,
по-третє, лише за умови, що ці ідеї задають конструктивне виконання пристроїв.
Відповідно, із сенсу терміну "ідея" випливає, що при подачі заявки на видачу патенту на КМ не треба приносити до Українського інституту промислової власності (Укрпатент) Департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України будь-який пристрій у натурі. Щоб отримати патент, достатньо принести його опис у вигляді тексту та креслень, які підготовлені за встановленими правилами. Усі патентознавці, включно з експертами Українського інституту промислової власності (Укрпатент), саме так мають розуміти сенс терміну "ідея". Тому непорозуміння, які можуть виникнути між ними та авторами КМ, автори здебільшого повинні приймати на свій рахунок.
Відповідно, слід пам'ятати, що термін пристрій у патентній справі позначає:
a) щонайменше одну придатну для використання в багатьох більш складних пристроях деталь, зовнішня (геометрична) форма якої визначає її призначення і яка (тільки поряд з формою!) може бути охарактеризована матеріалом та/або відносними (як правило, безрозмірними) параметрами (наприклад: співвідношенням розмірів або мас, коефіцієнтом заломлення або термічного розширення і т.д.);
б) як правило - будь-який (також придатний для використання в багатьох більш складних пристроях) вузол (блок), що складається щонайменше з двох (необов'язково різних) деталей, що характеризується поряд з ознаками статичної або кінематичної (в механіці), або використовуваних деталей, або електричної (в електро-, радіо- або обчислювальній техніці), оптичним, електромагнітним або іншим зв'язком (зв'язками) між ними;
в) досить часто - будь-яку машину, що складається щонайменше з двох (необов'язково різних) вузлів (блоків) в цілому, що характеризується ознаками використовуваних вузлів і зв'язками між вузлами і
г) дуже рідко - систему машин, що характеризується ознаками використовуваних машин та зв'язками між машинами.
Трактування сенсу терміну пристрій може стати (і нерідко стає) предметом суперечок між авторами КМ та експертами. Зазвичай приводом для розбіжностей є "розмитість" межі між пристроями та шаруватими композиційними матеріалами. Наприклад, черговий варіант багатошарового трикотажного полотна може бути віднесений як до шаруватих композиційних матеріалів, так і пристроїв.
На користь першого трактування свідчить те, що геометрична форма деталей (одягу, або облицювання салонів автомобілів і т.д.) з такого трикотажу не властива самому трикотажу і що споживчі властивості такого трикотажу обумовлені переважно хімічним складом використаних ниток, а ознака складу характерна саме для композиційних матеріалів.
На користь другого трактування свідчить те, що багатошаровий трикотаж зазвичай характеризується специфічними взаєморозташуванням і взаємозв'язками деталей (ниток) усередині конструктивних вузлів (шаров) і специфічними ж взаєморозташуванням шарів та взаємозв'язками між ними, тобто ознаками, які характерні саме для пристроїв.
Вибір на користь одного з двох можливих варіантів залежатиме від того, на чому саме: на хімічному складі, або на конструктивних особливостях - буде зроблено акцент у заявці на видачу патенту.
Практичним підтвердженням можливості реєстрації шаруватих матеріалів як пристроїв служить патент України №395, виданий на “Багатошаровий пакувальний матеріал”, що включає послідовно (вважаючи із зовнішньої, зверненої до споживачів сторони) з'єднані відповідним сполучним шаром поліпропіленової плівки, алюмінієвої фольги та паперу.
Ще одним прикладом проблеми розмежування КМ і композиційних матеріалів можуть бути абразивні вироби, наприклад, пили, виготовлені з поштучно закріплених у зв'язці "великих", тобто видимих неозброєним оком, абразивних зерен.

Про тонкощі формулювань

Проте основним полем розбіжностей між експертами та авторами стало тлумачення сенсу терміну "конструктивне виконання пристрою", бо цей термін згідно із заключним абзацом п.2 ст.6 згаданого Закону повинен позначати "об'єкт корисної моделі".
При буквальному тлумаченні такого формулювання у деяких експертів виникала спокуса вимагати від заявників чи не робочі креслення тих пристроїв, правова охорона яких вимагається у вигляді КМ, та були спроби відмовляти у видачі патентів на КМ у галузі електронної техніки у випадках, коли відповідні пристрої були розкриті. лише на рівні блок-схем.
Однак має бути ясно, що характерна для робочої технічної документації повнота і точність інформації про пристрої, по-перше, зайва для потреб експертизи і, по-друге, (а це - головне) явно суперечить принципу вільної конвертованості заявок на винаходи, що відносяться до пристроїв, у заявки на КМ та навпаки.
Цей принцип, відомий із законодавства та практики патентних відомств тих країн, де давно застосовується охорона КМ, діє і в Україні (див. ст.17 вказаного Закону).
Тому подання вельми абстрактних відомостей про пристрої у вигляді "структурних (блок-)схем", як це прийнято при подачі заявок на винаходи в гідравліці, радіотехніці, електроніці та ряді інших областей техніки, або кінематичних схем, як це прийнято при подачі заявок на винаходи в механіці, цілком припустимо і при подачі заявок на КМ.
З урахуванням того ж принципу вільної конвертованості заявок на винаходи до заявок на КМ і навпаки має трактуватися і вимога "єдності корисної моделі" (другий абзац п.4 ст.12 Закону). Дійсно, якщо заявка на видачу патенту на винахід, що відноситься до пристрою, може бути визнана задовольняючою вимогою єдності винаходу у випадку, коли заявлена група взаємопов'язаних технічних рішень типу "альтернативні варіанти здійснення винахідницького задуму" або типу "частина-ціле", то і заявка на видачу на будь-яку аналогічну групу КМ має вважатися відповідною до зазначеної вимоги.

Умови патентоспроможності Корисної моделі

КМ в Україні патентоспроможні за двох умов:

1. • якщо вони мають "світову новизну" і
2. • якщо вони "промислово придатні" (ст.7 Закону).

Ці умови здаються заявникам несуттєвими, бо згідно з третім абзацом п.7 ст.15 Закону за позитивного результату формальної експертизи заявки патенти України на КМ (як раніше - п'ятирічні патенти) можуть бути видані "на страх і ризик" фізичних та/або юридичних осіб, які вказані у заявах як патентовласники.
Однак із сказаного не випливає, що можна без огляду на елементарну мораль та принципи сумлінної конкуренції заявляти все, що сподобалося на стороні, бо згідно зі ст. 28 Закону патентовласники можуть позбутися патентів за ініціативою третіх, крім заявника та експертів, осіб або за рішенням Апеляційної ради, яке прийнято за запереченням, поданим протягом шести місяців з дати офіційної публікації відомостей про зареєстровану КМ, або за рішенням суду - у будь-який момент, що залишився до закінчення терміну дії патенту.
Тому якість заявок на КМ має бути такою, щоб ризик отримання "інвалідних" патентів був мінімальним. Очевидно, що складання таких заявок вимагає глибокого професіоналізму від патентознавців і, особливо, вміння передбачати можливі мотиви оскарження патентів третіми особами, не кажучи вже про вміння унеможливлювати порушення правил складання заявок..

Чим корисні моделі відрізняються від винаходів

Дві відмінності корисної моделі від винаходу ми вже згадали.
• Перше, явно зазначене, полягає в тому, що об'єктами охорони як КМ можуть бути лише пристрої.
• Друге було вказано неявно. Воно полягає в тому, що від КМ не вимагається винахідницький рівень. Це означає, що КМ по суті еквівалентні добротним раціоналізаторським пропозиціям недавнього минулого. Це дає можливість активно патентувати багато розробок народних умільців заради їхнього власного блага та блага тих підприємств, на яких вони працюють.
• Третя відмінність полягає у меншому граничному терміні дії патенту на КМ (до липня 2000 року - 5 років від дати подання заявки до Укрпатенту з правом продовження на 3 роки, а нині – 10 років від дати подання заявки) порівняно з патентом на винахід (20 років від дати подання заявки до Укрпатенту).
Відсутність вимоги винахідницького рівня особливо цінно, бо у випадках, коли заявки на патенти були оформлені грамотно і предметами домагань послужили власні розробки, виконання умов новизни та промислової застосовності буде гарантовано, а отримані патенти практично незаперечні.
Принципова відмінність "корисних моделей" від "промислових зразків" полягає в тому, що перші повинні відноситися до сутності пристроїв та забезпечувати новий "технічний результат", а другі - до їх зовнішнього вигляду та забезпечувати переважно естетичний та ергономічний (у сенсі зручності використання людиною) ефект.
Саме ця відмінність має бути використана при обґрунтуванні вибору об'єкта охорони: КМ або промислового зразка - у "пограничних випадках".
Наприклад, малюнок протектора шин нерідко має вигляд вельми привабливого орнаменту, але служить переважно досягненню технічного результату - поліпшення зчеплення з ґрунтом або дорожнім покриттям, а форма будь-якої рукоятки може бути дуже технологічною, але повинна забезпечувати переважно ергономічний ефект. Відповідно, у першому випадку краще отримати патент на КМ, а в другому - на промзразок.

Запатентувати корисну модель

Отримання патенту на корисну модель

Право на одержання патенту на КМ (див. розділ 3 Закону, статті 8-11) мають:

• • або автор (співавтори), створивши(й,і) корисну модель власною працею і власним коштом;
• • роботодавця або за дорученням (і за рахунок) роботодавця, якщо роботодавець відмовився від свого права на отримання патенту;
• • або спадкоємець(і) зазначених авторів (співавторів), якщо автор (або якийсь із співавторів) не встиг(ли) за життя подати заявку на видачу патенту;
• • або роботодавець автора (співавторів), якщо його право на отримання патенту на "службову" корисну модель було передбачено в умовах найму працівник(а,ів) або він уклав з ним(и) договір про патентування;
• • або будь-який інший, крім спадкоємця або роботодавця, правонаступник, з яким уповноважен(ий,і) автор (співавтори) уклав(ли) договір про патентування корисної моделі, про розподіл витрат на патентування, про порядок користування та розпорядження майновими правами на основі патенту та про розподіл доходів, що очікуються від комерційної реалізації майнових прав.

Тут дуже важливо відзначити малознайоме винахідникам не досвідченим у юридичних тонкощах відмінність "права авторства" та "майнових прав" на КМ.
Право авторства завжди належить автору (співавторам) і лише йому (їм). Це право:
а) відноситься до ідеального змісту КМ (тобто до інформації про будь-який пристрій, яка - у разі патентування - міститься у "формулі корисної моделі"),
б) неподільно,
в) виникає за будь-якого об'єктивного представлення КМ під ім'ям автора (співавторів) для вільного ознайомлення, будь то у формі опису або "в натурі",
г) діє безстроково, якщо не буде в судовому порядку заперечено за мотивом плагіату,
д) не переходить до інших фізичних чи юридичних осіб ні шляхом успадкування, ні шляхом договірної правонаступності та
е) служить достатньою підставою для повної (у разі патентування корисної моделі на ім'я автора або всіх співавторів) або часткової (в усіх інших випадках) участі автора (співавторів) у майнових правах.
Майнові ж права відносяться до пристроїв, які втілюють творчі задуми творців КМ. Ці права подільні, успадковуються і можуть бути частково або повністю передані (продані, подаровані). Розділ майнових прав між авторами КМ та їх роботодавцями чи іншими правонаступниками відбувається відповідно до ринкового принципу попиту та пропозиції та з урахуванням грошових оцінок вкладів сторін у очікуваний дохід.

Коли доцільно патентування КМ

Патентування саме корисних моделей, а не винаходів, доцільно у випадках двох типів:

• • коли внаслідок встановленого при експертизі по суті відсутності винахідницького рівня доводиться вимушено перетворювати заявки на винаходи на заявки на КМ;
• • коли до подання заявок проведено маркетингові дослідження, що обґрунтували перевагу патентування КМ.

Випадки першого типу не потребують особливих коментарів.
Випадки другого типу зазвичай пов'язані з урахуванням наступних критеріїв:
а) у технічному аспекті:
— короткий (до 10 років) життєвий цикл виробу від постановки задачі до повного морального зносу (такими є, наприклад: оснащення для виробництва мікросхем; побутова техніка, включно з радіоапаратурою, пилососами, холодильниками тощо; орієнтовані на дрібно- або середньосерійне виробництво інструменти для механічного оброблення; хімічні апарати для виготовлення малотоннажних продуктів; іграшки тощо),
— очевидна можливість багаторазового вдосконалення поставленого виробництва виробу,
— очевидна можливість створення безлічі орієнтованих різні сегменти ринку варіантів конструкції;
б) в економічному аспекті:
— висока еластичність попиту (що змушує виробника систематично здешевлювати товар зі зміною конструкції),
— потреба у швидкій (порівняно з темпами патентування винаходів) монополізації сегмента ринку,
— обмеженість фінансових ресурсів на потреби патентування та підтримання чинності патентів.
Зрозуміло, практичне використання зазначених і деяких інших менш важливих умов вимагає певних знань, умінь і навичок. Але їх набуття - справа наживна. Тому залишається сподіватися на те, що винахідники звернуть пильну увагу на корисні моделі та зможуть використовувати цей вид об'єктів охорони значно частіше, ніж це спостерігається в Україні.

Автор - КУЦЕВИЧ Валерій Людвікович, Патентний повірений України (реєстр. No.15)

= Повідомлення про смерть та співчуття =
На наш величезний жаль, у листопаді 2019 року Валерій Людвікович пішов із життя. Пішов - Колега, Розум, Талант, Вчитель! Не стало прекрасного автора Книг та Підручників, одного із основоположників патентної справи в Україні. Його номер був лише 15-й. Він був одним із перших Повірених в Україні. Та ще яким! Його заявки на винаходи були зразком, еталоном патентних заявок. Не просто були, а є і залишаться такими! Вічна пам'ять!
Колектив Агентства Українські торговельні марки.

Можливо, Вам також будуть цікаві Статті:
• Винахід чи Корисна модель. На що краще подати заявку: на корисну модель чи на винахід? Це непросте питання. Витрати чи перспективи - що обрати?
• Промисловий зразок та його реєстрація. Промзразок захищається шляхом його реєстрації. Але мало пройти цю процедуру. Дуже важливо також, щоб результат захищав Ваші права.
• Патент на промисловий зразок з Патентним повіреним. Стаття про складання заявки на промисловий зразок.

Запатентувати корисну модель із нами!