20 років європейській торговій марці

Європейська система захисту брендів є одним із найважливіших інструментів сучасної економіки. Вже понад два десятиліття підприємці з усього світу використовують ситуацію, яку дає реєстрація торгової марки в ЄС, для захисту своїх брендів на єдиному ринку Європейського Союзу.

Правова конструкція Торгової марки ЄС:
Аналіз нормативної бази та фундаментальних положень

1. Біполярна архітектура: Регламент та Директива

Фундамент системи охорони торговельних марок в Європейському Союзі базується на двох основних стовпах, які забезпечують як унітарний характер охорони на рівні Союзу, так і гармонізацію національних законодавств.
Першим стовпом є Регламент Ради (ЄС) № 207/2009 від 26 лютого 2009 року про торговельну марку Європейського Союзу (Council Regulation (EC) No 207/2009 of 26 February 2009 on the European Union Trade Mark). Цей документ, який пройшов кодифікацію та згодом був суттєво змінений, встановлює автономну систему sui generis. Він створює унітарний титул охорони, який діє на всій території Союзу. Принцип унітарності є ключовим: EUTM реєструється, передається, може бути визнана недійсною або скасована лише для всієї території ЄС одночасно.
Другим стовпом є Директива Європейського Парламенту та Ради 2015/2436 від 16 грудня 2015 року про наближення законодавства держав-членів щодо торговельних марок (Directive (EU) 2015/2436 of the European Parliament and of the Council of 16 December 2015 to approximate the laws of the Member States relating to trade marks (recast)). Цей документ, який є переробленою версією (recast) попередніх директив, не створює єдиного титулу, а зобов'язує держави-члени привести свої національні закони у відповідність до встановлених стандартів. Це гарантує, що будь-який національний знак у Франції, Німеччині чи Польщі функціонує за тими ж фундаментальними принципами, що й EUTM.
Створення єдиної системи охорони брендів стало логічним етапом економічної інтеграції Європи.
Пізніше ця система отримала сучасну назву European Union Trade Mark (EUTM).
Сьогодні поняття європейська торгова марка, торгова марка ЄС або торгова марка Європи широко використовується підприємцями, експортерами, маркетологами та власниками брендів, які працюють на міжнародних ринках.

2. Еволюція законодавства та інституційні зміни

Система не була статичною. Ключовою віхою став пакет реформ 2015 року, який набув чинності у 2016 році. Історично, система веде відлік від Регламенту Ради (ЄС) № 40/94 від 20 грудня 1993 року про торговельну марку Співтовариства (Council Regulation (EC) No 40/94 of 20 December 1993 on the Community trade mark), який створив так звану "спільну торговельну марку" (CTM) . Реформа 2015 року, оформлена Регламентом (ЄС) 2015/2424 (Regulation (EU) 2015/2424), внесла фундаментальні зміни, найпомітнішою з яких стала зміна назви. Офіс, раніше відомий як OHIM (Office for Harmonization in the Internal Market) — Відомство з гармонізації на внутрішньому ринку, був перейменований на EUIPO (European Union Intellectual Property Office) — Відомство інтелектуальної власності Європейського Союзу. Відповідно, "Торгова марка Співтовариства" (Community Trade Mark) стала "Торговою маркою Європейського Союзу" (European Union Trade Mark).

3. Визначення та умови охороноздатності (Стаття 4 EUTMR)

Ключове питання: що може бути торговою маркою ЄС? Чинний Регламент (ЄС) 2017/1001 про торговельну марку Європейського Союзу ( Regulation (EU) 2017/1001 of the European Parliament and of the Council of 14 June 2017 on the European Union trade mark), який є кодифікованою версією, у статті 4 дає визначення:
"Торгова марка ЄС може складатися з будь-яких позначень, зокрема, слів, включаючи імена фізичних осіб, малюнків, літер, цифр, кольорів, форми товару або його упаковки, або звуків. Однак, для отримання охорони позначення має відповідати двом кумулятивним вимогам:
Розрізняльна здатність (Distinctiveness): Воно повинне мати здатність відрізняти товари або послуги одного підприємства від товарів або послуг інших підприємств.
Можливість репрезентації (Representation): Воно повинне бути представленим у Реєстрі таким чином, щоб компетентні органи та громадськість могли чітко та точно визначити об'єкт охорони. Саме ця друга вимога зазнала кардинальних змін з 2016 року. Реформа скасувала застарілу вимогу "графічного відтворення" (graphical representation). Тепер позначення може бути представлене у будь-якій придатній формі з використанням загальнодоступних технологій. Це відкрило шлях для реєстрації нетрадиційних знаків. Імплементаційний регламент (ЄС) 2018/626 (Implementing Regulation (EU) 2018/626) у статті 3 деталізує вимоги до представлення різних типів знаків, включаючи мультимедійні (звук чи зображення) та динамічні знаки, які визначаються як такі, "що складаються з руху або зміни положення елементів позначення".

4. Абсолютні підстави для відмови (Absolute Grounds for Refusal)

Стаття 7 EUTMR містить вичерпний перелік абсолютних підстав, за яких EUIPO зобов'язане відмовити в реєстрації ex officio. Розглянемо ключові з них з точки зору доктрини.

• ...Пункт (b) забороняє реєстрацію знаків, "позбавлених розрізняльної здатності" (devoid of any distinctive character). Це наріжний камінь системи. Позначення повинне сприйматися пересічним споживачем саме як індикатор комерційного походження, а не як декоративний елемент чи інформація.
• ...Пункт (c) стосується виключно описових знаків (descriptive marks). Не можуть бути зареєстровані позначення, які складаються виключно з знаків чи вказівок, що можуть служити для позначення виду, якості, кількості, призначення, цінності, географічного походження або часу виробництва товару.
• ...Пункт (g) забороняє знаки, "здатні ввести громадськість в оману" (deceptive). Це так звані "оманливі знаки". Як роз'яснено у справі Elizabeth Emanuel (C-259/04) Суду ЄС, для застосування цієї підстави не потрібен факт реального обману; достатньо наявності достатньо серйозного ризику того, що споживач буде введений в оману, наприклад, щодо природи, якості чи географічного походження товару . Важливим є аналіз сприйняття позначення публікою. Наприклад, знак POLONEZ був визнаний оманливим для товарів, що не походять з Польщі, оскільки для румунського споживача він прямо вказує на польське походження.

5. Термінологія охорони: Класифікація та її значення

Обсяг правової охорони визначається не лише зображенням знака, але й переліком товарів і послуг (list of goods and services). Цей перелік має бути складений згідно з Ніццькою класифікацією (Nice Classification), встановленою Ніццькою угодою (Nice Agreement). Кожен товар відноситься до одного з 34 класів, а послуги — до 11 класів (з 35 по 45).
Реформа 2015 року внесла ясність щодо тлумачення загальних назв класів (class headings). Відповідно до рішення Суду ЄС у справі IP Translator (C-307/10) та наступних змін до законодавства, використання загальних назв класів більше не означає автоматичного поширення охорони на всі товари чи послуги цього класу в алфавітному порядку. Охорона надається лише на ті товари та послуги, які буквально охоплюються значенням терміну з назви класу. Для уникнення невизначеності EUIPO створило Гармонізовану базу даних (Harmonised Database, HDB) — уніфікований перелік термінів, прийнятних для всіх національних відомств та EUIPO.

Європейська торгова марка: статистика розвитку системи EUTM на 2023 рік

Статистика реєстрацій 2023 демонструє активну участь як європейських, так і міжнародних компаній:

• 1 місце – Німеччина (416 088 торгових марок);
• 2 місце – США (370 091 знак);
• 3 місце – Великобританія (226 569 знаків);
• 4 місце – Італія (207 880 знаків);
• 5 місце – Іспанія (186 151 знак);
• 6 місце – Франція (159 912 знаків);
• 7 місце – Китай (151 115 знаків).

Система EUTM стала популярною завдяки низці важливих переваг, які суттєво спрощують міжнародний захист брендів.

Хто може зареєструвати торгову марку ЄС

Право на подання заявки на європейську торгову марку мають як фізичні, так і юридичні особи з будь-якої країни світу. Це означає, що реєстрація ЄТМ, як і реєстрація торговельної марки в Україні, доступна підприємцям, стартапам, корпораціям, асоціаціям, громадським організаціям та холдинговим структурам.
Окрім індивідуальних знаків, у системі EUTM можуть реєструватися також колективні торгові марки, які використовуються об’єднаннями або професійними асоціаціями.

Висновки для українських підприємств:

За двадцять років існування система European Union Trade Mark перетворилася на одну з найефективніших моделей міжнародного захисту брендів. Вона поєднує правову надійність, адміністративну простоту та економічну ефективність.
Європейська торгова марка, як і українська торгова марка, дозволяє компаніям одночасно захищати свої бренди на всьому ринку ЄС, що особливо важливо для експортерів та міжнародних підприємств.
З огляду на економічну інтеграцію України з Європейським Союзом та розвиток експортного потенціалу українського бізнесу, система реєстрації EUTM стає дедалі актуальнішим інструментом захисту інтелектуальної власності на європейському ринку.
Отримання єдиної торгової марки в ЄС — це не просто адміністративна процедура, а складний юридичний процес, що вимагає глибокого розуміння матеріального права. Знання історії, термінології та фундаментальних положень Регламенту 2017/1001 є критично важливим для вибудовування надійної та захищеної стратегії брендування на єдиному ринку.

 

 

© Патентний повірений Кондратюк І. В., 2003-2023