Законы - торговая марка, патент и авторское право
|
|
|
|---|---|---|
| Законы Украины | Законы стран СНГ | Законы России |
На главную страницу tm.ua
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про захист від недобросовісної конкуренції
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 36, ст.164 )
( Вводиться в дію Постановою ВР
N 237/96-вр від 07.06.96, ВВР, 1996, N 36, ст.165 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 642/97-вр від 18.11.97, ВВР, 1998, N 10, ст. 36
N 783-XIV ( 783-14 ) від 30.06.99, ВВР, 1999, N 34, ст.274 -
редакція набирає чинності одночасно з набранням чинності
Законом про Державний бюджет України на 2000 рік
N 2783-III ( 2783-14 ) від 15.11.2001, ВВР, 2002, N 7, ст.51 )
Цей Закон визначає правові засади захисту господарюючих
суб'єктів (підприємців) і споживачів від недобросовісної
конкуренції.
Закон спрямований на встановлення, розвиток і забезпечення
торгових та інших чесних звичаїв ведення конкуренції при
здійсненні підприємницької діяльності в умовах ринкових відносин.
Г л а в а 1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Недобросовісна конкуренція
Недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що
суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у
підприємницькій діяльності.
Недобросовісною конкуренцією є, зокрема, дії, визначені
главами 2-4 цього Закону.
Терміни, які вживаються для цілей цього Закону, визначені
Законом України "Про обмеження монополізму та недопущення
недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності"
( 2132-12 ).
Стаття 2. Застосування Закону
Закон застосовується до відносин, у яких беруть участь
господарюючі суб'єкти (підприємці), їх об'єднання, а також органи
державної влади, громадяни, юридичні особи та їх об'єднання, що не
є господарюючими суб'єктами (підприємцями), у зв'язку з
недобросовісною конкуренцією, в тому числі у разі вчинення ними
дій за межами України, якщо ці дії мають негативний вплив на
конкуренцію на її території.
Цей Закон не поширюється на відносини, в яких беруть участь
зазначені суб'єкти, якщо результат їх діяльності проявляється лише
за межами України, в разі коли інше не встановлено міжнародним
договором, в якому бере участь Україна.
Стаття 3. Законодавство України про захист від
недобросовісної конкуренції
Відносини, пов'язані з захистом від недобросовісної
конкуренції, регулюються цим Законом, Законом України "Про
обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у
підприємницькій діяльності", Законом України "Про Антимонопольний
комітет України" ( 3659-12 ), Законом України "Про
зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ), іншими актами
законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної
Ради України.
Г л а в а 2
НЕПРАВОМІРНЕ ВИКОРИСТАННЯ ДІЛОВОЇ РЕПУТАЦІЇ
ГОСПОДАРЮЮЧОГО СУБ'ЄКТА (ПІДПРИЄМЦЯ)
Стаття 4. Неправомірне використання чужих позначень,
рекламних матеріалів, упаковки
Неправомірним є використання без дозволу уповноваженої на те
особи чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і
послуг, інших позначень, а також рекламних матеріалів, упаковки
товарів, назв літературних, художніх творів, періодичних видань,
зазначень походження товарів, що може призвести до змішування з
діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (підприємця), який має
пріоритет на їх використання. ( Частина перша статті 4 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2783-III ( >2783-14 ) від
15.11.2001 )
Використання у фірмовому найменуванні власного імені фізичної
особи не визнається неправомірним, якщо до власного імені
додається який-небудь відмітний елемент, що виключає змішування з
діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (підприємця).
Стаття 5. Неправомірне використання товару іншого виробника
Неправомірним використанням товару іншого виробника є
введення у господарський обіг під своїм позначенням товару іншого
виробника шляхом змін чи зняття позначень виробника без дозволу
уповноваженої на те особи.
Стаття 6. Копіювання зовнішнього вигляду виробу
Копіюванням зовнішнього вигляду виробу є відтворення
зовнішнього вигляду виробу іншого господарюючого суб'єкта
(підприємця) і введення його у господарський обіг без однозначного
зазначення виробника копії, що може призвести до змішування з
діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (підприємця).
Не визнається неправомірним копіювання зовнішнього вигляду
виробу або його частин, якщо таке копіювання обумовлено виключно
їх функціональним застосуванням.
Дія цієї статті не поширюється на вироби, що мають охорону як
об'єкти права інтелектуальної власності.
Стаття 7. Порівняльна реклама
Порівняльною є реклама, що містить порівняння з товарами,
роботами, послугами чи діяльністю іншого господарюючого суб'єкта
(підприємця).
Не визнається неправомірним порівняння в рекламі, якщо
наведені відомості про товари, роботи, послуги підтверджені
фактичними даними, є достовірними, об'єктивними, корисними для
інформування споживачів.
Г л а в а 3
СТВОРЕННЯ ПЕРЕШКОД ГОСПОДАРЮЮЧИМ СУБ'ЄКТАМ
(ПІДПРИЄМЦЯМ) У ПРОЦЕСІ КОНКУРЕНЦІЇ ТА ДОСЯГНЕННЯ
НЕПРАВОМІРНИХ ПЕРЕВАГ У КОНКУРЕНЦІЇ
Стаття 8. Дискредитація господарюючого суб'єкта (підприємця)
Дискредитацією господарюючого суб'єкта (підприємця) є
поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних
відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю господарюючого
суб'єкта (підприємця), які завдали або могли завдати шкоди діловій
репутації господарюючого суб'єкта (підприємця).
Стаття 9. Купівля-продаж товарів, виконання робіт, надання
послуг із примусовим асортиментом
Купівлею-продажем товарів, виконанням робіт, наданням послуг
із примусовим асортиментом є купівля-продаж одних товарів,
виконання робіт, надання послуг за умови купівлі-продажу інших
товарів, виконання робіт, надання послуг, не потрібних споживачу
або контрагенту.
Стаття 10. Схилення до бойкоту господарюючого суб'єкта
(підприємця)
Схиленням до бойкоту господарюючого суб'єкта (підприємця)
вважається спонукання конкурентом іншої особи, безпосередньо або
через посередника, до відмови від встановлення договірних зв'язків
із цим господарюючим суб'єктом (підприємцем).
Стаття 11. Схилення постачальника до дискримінації покупця
(замовника)
Схиленням постачальника до дискримінації покупця (замовника)
є спонукання постачальника конкурентом покупця (замовника),
безпосередньо або через посередника, до надання постачальником
конкуренту покупця (замовника) певних переваг перед покупцем
(замовником) без достатніх на те підстав.
Стаття 12. Схилення господарюючого суб'єкта (підприємця) до
розірвання договору з конкурентом
Схиленням господарюючого суб'єкта (підприємця) до розірвання
договору з конкурентом іншого господарюючого суб'єкта (підприємця)
є вчинене з корисливих мотивів або в інтересах третіх осіб
спонукання господарюючого суб'єкта (підприємця) - учасника
договору до невиконання або виконання неналежним чином договірних
зобов'язань перед цим конкурентом шляхом надання або пропонування
господарюючому суб'єкту (підприємцю) - учаснику договору,
безпосередньо або через посередника, матеріальної винагороди,
компенсації чи інших переваг.
Стаття 13. Підкуп працівника постачальника
Підкуп працівника постачальника - це надання або пропонування
йому конкурентом покупця (замовника), безпосередньо або через
посередника, матеріальних цінностей, майнових або немайнових благ
за неналежне виконання або невиконання працівником постачальника
службових обов'язків, що випливають з укладеного чи пов'язані з
укладенням між постачальником і покупцем договору поставки
товарів, виконання робіт, надання послуг, що призвело або могло
призвести до отримання конкурентом покупця (замовника) певних
переваг перед покупцем (замовником).
До працівника постачальника прирівнюється й інша особа, яка
згідно з своїми повноваженнями приймає рішення від імені
постачальника про поставку товару, виконання робіт, надання
послуг, впливає на прийняття такого рішення або якимось чином
пов'язана з ним.
Стаття 14. Підкуп працівника покупця (замовника)
Підкуп працівника покупця (замовника) - це надання або
пропонування йому конкурентом постачальника, безпосередньо або
через посередника, матеріальних цінностей, майнових чи немайнових
благ за неналежне виконання або невиконання працівником покупця
(замовника) службових обов'язків, що випливають з укладеного або
пов'язані з укладенням між постачальником і покупцем договору
поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, що призвело або
могло призвести до отримання конкурентом постачальника певних
переваг перед постачальником.
До працівника покупця прирівнюється й інша особа, яка згідно
з своїми повноваженнями приймає рішення від імені покупця про
придбання товару, виконання робіт, надання послуг, впливає на
прийняття такого рішення або якимось чином пов'язана з ним.
Стаття 15. Досягнення неправомірних переваг у конкуренції
Досягненням неправомірних переваг у конкуренції є отримання
таких відносно іншого господарюючого суб'єкта (підприємця) шляхом
порушення чинного законодавства, яке підтверджено рішенням
державного органу, наділеного відповідною компетенцією.
Г л а в а 4
НЕПРАВОМІРНЕ ЗБИРАННЯ, РОЗГОЛОШЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ
КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ
Стаття 16. Неправомірне збирання комерційної таємниці
Неправомірним збиранням комерційної таємниці вважається
добування протиправним способом відомостей, що відповідно до
законодавства України становлять комерційну таємницю, якщо це
завдало чи могло завдати шкоди господарюючому суб'єкту
(підприємцю).
Стаття 17. Розголошення комерційної таємниці
Розголошенням комерційної таємниці є ознайомлення іншої особи
без згоди особи, уповноваженої на те, з відомостями, що відповідно
до чинного законодавства України становлять комерційну таємницю,
особою, якій ці відомості були довірені у встановленому порядку
або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, якщо
це завдало чи могло завдати шкоди господарюючому суб'єкту
(підприємцю).
Стаття 18. Схилення до розголошення комерційної таємниці
Схиленням до розголошення комерційної таємниці є спонукання
особи, якій були довірені у встановленому порядку або стали відомі
у зв'язку з виконанням службових обов'язків відомості, що
відповідно до законодавства України становлять комерційну
таємницю, до розкриття цих відомостей, якщо це завдало чи могло
завдати шкоди господарюючому суб'єкту (підприємцю).
Стаття 19. Неправомірне використання комерційної таємниці
Неправомірним використанням комерційної таємниці є
впровадження у виробництво або врахування під час планування чи
здійснення підприємницької діяльності без дозволу уповноваженої на
те особи неправомірно здобутих відомостей, що становлять
відповідно до законодавства України комерційну таємницю.
Г л а в а 5
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕДОБРОСОВІСНУ КОНКУРЕНЦІЮ
Стаття 20. Види відповідальності
Вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна
конкуренція, тягне за собою накладання Антимонопольним комітетом
України штрафів, передбачених цим Законом, а також
адміністративну, цивільну та кримінальну відповідальність у
випадках, передбачених законодавством.
Стаття 21. Накладання штрафів на господарюючих суб'єктів -
юридичних осіб та їх об'єднання
Вчинення господарюючими суб'єктами - юридичними особами та їх
об'єднаннями дій, визначених цим Законом як недобросовісна
конкуренція, тягне за собою накладання на них Антимонопольним
комітетом України, його територіальними відділеннями штрафів у
розмірі до трьох відсотків виручки від реалізації товарів,
виконання робіт, надання послуг господарюючого суб'єкта за
останній звітний рік, що передував року, в якому накладається
штраф.
У разі якщо обчислення виручки господарюючого суб'єкта
неможливе або виручка відсутня, штрафи, зазначені у частині першій
цієї статті, накладаються у розмірі до п'яти тисяч
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 22. Накладання штрафів на юридичних осіб, їх
об'єднання та об'єднання громадян, що не є
господарюючими суб'єктами
Вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна
конкуренція, юридичними особами, їх об'єднаннями та об'єднаннями
громадян, що не є господарюючими суб'єктами, тягне за собою
накладання на них Антимонопольним комітетом України, його
територіальними відділеннями штрафів у розмірі до двох тисяч
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 23. Адміністративна відповідальність громадян
Вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна
конкуренція, громадянами, які займаються підприємницькою
діяльністю без створення юридичної особи, тягне за собою
накладення адміністративного стягнення згідно із законодавством.
Вчинення в інтересах третіх осіб дій, визначених цим Законом
як недобросовісна конкуренція, громадянами, що не є підприємцями,
тягне за собою накладення адміністративного стягнення згідно із
законодавством.
Стаття 24. Відшкодування збитків
Збитки, заподіяні внаслідок вчинення дій, визначених цим
Законом як недобросовісна конкуренція, підлягають відшкодуванню за
позовами заінтересованих осіб у порядку, визначеному цивільним
законодавством України.
Стаття 25. Вилучення товарів з неправомірно використаним
позначенням та копій виробів іншого господарюючого
суб'єкта (підприємця)
У разі встановлення факту неправомірного використання чужих
позначень, рекламних матеріалів, упаковки, передбаченого статтею 4
цього Закону, або факту копіювання виробів, передбаченого статтею
6 цього Закону, заінтересовані особи можуть звернутися до
Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень
із заявою про вилучення товарів з неправомірно використаним
позначенням або копій виробів іншого господарюючого суб'єкта
(підприємця) як у виробника, так і у продавця.
Порядок використання вилучених товарів визначається Кабінетом
Міністрів України.
Вилучення товарів із неправомірно використаним позначенням та
копій виробів іншого господарюючого суб'єкта (підприємця)
застосовується у разі, коли можливість змішування з діяльністю
іншого господарюючого суб'єкта (підприємця) не може бути усунена
іншим шляхом.
Стаття 26. Спростування неправдивих, неточних або неповних
відомостей
У разі встановлення факту дискредитації господарюючого
суб'єкта (підприємця) Антимонопольний комітет України, його
територіальні відділення мають право прийняти рішення про офіційне
спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих,
неточних або неповних відомостей у строк і спосіб, визначені
законодавством або цим рішенням.
Г л а в а 6
ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗАХИСТУ ВІД НЕДОБРОСОВІСНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ
Стаття 27. Процесуальні засади розгляду Антимонопольним
комітетом України та його територіальними
відділеннями справ про недобросовісну конкуренцію
Справи про недобросовісну конкуренцію розглядаються
Антимонопольним комітетом України та його територіальними
відділеннями у порядку, визначеному цим Законом, Законом України
"Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної
конкуренції у підприємницькій діяльності" ( 2132-12 ), Законом
України "Про Антимонопольний комітет України" ( 3659-12 ) та
іншими актами законодавства України.
Стаття 28. Строк звернення із заявою про захист прав
Особи, права яких порушені діями, визначеними цим Законом як
недобросовісна конкуренція, можуть протягом шести місяців з дня,
коли вони дізнались або повинні були дізнатися про порушення своїх
прав, звернутися до Антимонопольного комітету України, його
територіальних відділень із заявою про захист своїх прав.
Закінчення строку звернення із заявою є підставою для відмови
у прийнятті заяви.
Якщо Антимонопольний комітет України, його територіальні
відділення визнають поважними причини пропуску строку звернення із
заявою, порушене право підлягає захисту.
Стаття 29. Заходи, які забезпечують виконання рішень
Антимонопольного комітету України та його
територіальних відділень
У процесі розгляду справи Антимонопольний комітет України,
його територіальні відділення за поданою заявником заявою мають
право вжити заходів щодо забезпечення виконання рішення, якщо
невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим його
виконання.
З метою забезпечення виконання рішення Антимонопольний
комітет України, його територіальні відділення виносять
розпорядження про:
заборону особі, в діях якої вбачаються ознаки порушення
(відповідачу), вчиняти певні дії;
накладення арешту на майно або грошові суми, що належать
відповідачу.
Розпорядження може бути оскаржене до суду, арбітражного суду
в порядку, визначеному статтею 32 цього Закону, у
п'ятнадцятиденний строк з дня одержання копії розпорядження.
Відповідач у разі закриття провадження у справі у зв'язку з
недоведенням вчинення порушення може стягнути з заявника збитки,
завдані йому забезпеченням виконання рішення, у порядку,
визначеному цивільним законодавством України.
Стаття 30. Рішення Антимонопольного комітету України та його
територіальних відділень
Антимонопольний комітет України, його територіальні
відділення у справах про недобросовісну конкуренцію приймають
обов'язкові для виконання рішення про:
визнання факту недобросовісної конкуренції;
припинення недобросовісної конкуренції;
офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним
неправдивих, неточних або неповних відомостей;
накладання штрафів;
вилучення товарів із неправомірно використаним позначенням та
копій виробів іншого господарюючого суб'єкта (підприємця);
скасування або зміну центральними та місцевими органами
державної виконавчої влади, виконавчими органами місцевого
самоврядування прийнятих ними неправомірних актів і розірвання
укладених ними угод.
Рішення про накладання штрафів у розмірах понад чотириста
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно
Антимонопольним комітетом України на його засіданнях.
Рішення про вилучення товарів із неправомірно використаним
позначенням та копій виробів іншого господарюючого суб'єкта
(підприємця) підлягає виконанню у порядку, встановленому для
виконання судових рішень.
Стаття 31. Порядок виконання рішень про накладання штрафу
Порушник, на якого накладено штраф, сплачує його у
тридцятиденний строк з дня одержання рішення про накладення
штрафу, якщо інше не визначено цим рішенням.
За кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня у
розмірі одного відсотка від суми штрафу.
У разі відмови від сплати штрафу Антимонопольний комітет
України, його територіальні відділення стягують штраф та пеню у
судовому порядку. ( Частина третя статті 31 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 642/97-вр від 18.11.97 )
( Частина четверта статті 31 втратила чинність на підставі
Закону N 783-XIV ( 783-14 ) від 30.06.99 - редакція набирає
чинності одночасно з набранням чинності Законом про Державний
бюджет України на 2000 рік )
Стаття 32. Оскарження рішень Антимонопольного комітету
України та його територіальних відділень
Скарги на рішення Антимонопольного комітету України та його
територіальних відділень, прийняті у справах про недобросовісну
конкуренцію, подаються до Верховного Суду Автономної Республіки
Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських судів,
арбітражного суду Автономної Республіки Крим, обласних, Київського
та Севастопольського міських арбітражних судів у тридцятиденний
строк з дня одержання копії рішення.
Стаття 33. Правила професійної етики
Господарюючі суб'єкти (підприємці) при сприянні
Торгово-промислової палати України та інших заінтересованих
організацій можуть розробляти правила професійної етики у
конкуренції для відповідних сфер підприємницької діяльності, а
також для певних галузей економіки. Розроблені господарюючими
суб'єктами (підприємцями) правила професійної етики у конкуренції
погоджуються з Антимонопольним комітетом України.
Правила професійної етики у конкуренції можуть
використовуватись при укладанні договорів, розробці установчих та
інших документів господарюючих суб'єктів (підприємців).
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 7 червня 1996 року
N 236/96-ВР